Хелат Бор. Мікродобриво для соняшнику, сої, ріпаку Росток "БОР-100"

«РОСТОК» Бор

Форма: рідина.
Призначення: позакореневе підживлення рослин.
Склад: елемент на основі органічних сполук бору, прилипач.

Спосіб використання і норми витрат:

Позакореневе підживлення: за цього способу внесення елементи живлення з добрив засвоюються рослинами на 95-100%. Норма витрати робочого розчину становить 200-300 л/га

Значення добрива «РОСТОК» Бор – бор впливає на велику кількість біологічних процесів у рослині: відіграє важливу роль у синтезі вуглеводів, ауксинів та фенольних сполук, їх перетворенні і транспортуванні; активує білковий обмін, синтез нуклеїнових кислот та енергетичні процеси в клітинах; сприяє синтезу хлорофілу та асиміляції CO₂; впливає на ріст та розвиток точок зростання, кореневої системи, особливо молодих коренів, формування квіток, пилку, запилення. Бор підвищує посухо - і солестійкість рослин, підвищує урожайність та поліпшує його якість (сприяє нагромадженню вітамінів, крохмалю, олії та ін.).

За дефіциту бору порушується весь цикл обміну вуглеводів, зокрема перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується фотосинтез. Ознаки гострої нестачі бору проявляється насамперед на верхніх ярусах рослини, на молодих листках видно білі або жовті плями, пізніше листки засихають. Рослини довго цвітуть, погано утворюється насіння, знижується врожай. Страждають і меристемні тканини (загнивають). Так за нестачі бору, у буряка розвивається хлороз серцевинних листків і "гниль сердечка"; у рослин пшениці формується дрібний колос із сухим флаговим листком; кукурудза набуває зовнішніх ознак подібних до тих, що проявляються при калійному голодуванні (листки набувають фіолетово-вишневого забарвлення); у картоплі верхівки стебел відмирають або закручуються і тому її кущі виглядають густими; рослини частіше уражуються хворобами (парша, гнилі сердечка, суха гниль у коренеплодів та інші); у капусти виникає коренева гниль; у соняшнику – відмирання точки росту; у хрону – некрози. Нестача бору посилюється за надмірного внесення азотних, калійних добрив, вапна, та посушливих умовах.

Особливо чутливі до дефіциту бору: ріпак, цукрові та кормові буряки, кукурудза, люцерна, картопля, бобові, садові та овочеві культури. Буряк засвоює з ґрунту до 0,5 кг бору, капуста – до 0,7 кг; ріпак, люцерна і конюшина – до 0,25 кг, картопля і кукурудза – до 0,1 кг бору з 1 га.

Застосування добрива «РОСТОК» Бор сприяє:

• ·  усуненню дефіциту бору в рослинах;
• ·  нормалізації загального обміну речовин;
• ·  синтезу стимуляторів росту в рослині;
• ·  інтенсивному розвитку кореневої системи;
• ·  збалансованому засвоєнню поживних речовин;
• ·  посиленню процесів плодоутворення і нагромадженню в рослинах вуглеводів,
• ·  поліпшенню процесів синтезу вуглеводів та активації білкового обміну;
• ·  збільшенню врожайності і поліпшенню якості;
• ·  запобіганню виникнення фізіологічних захворювань;
• ·  подовженню періоду лежкості рослинницької продукції, що особливо важливо для цукрового буряка та інших культур.

Загальні рекомендації: внесення бору є обов'язковим на кислих ґрунтах. Доцільним є приготування бакових сумішей з ЗЗР та карбамідом (за необхідності).

Позакореневе підживлення рослин краще всього виконувати до 12-ї години дня або після 17-ї години вечора у фази росту та розвитку культур, які є найбільш чутливими до забезпечення їх мікроелементами. Не рекомендується проводити обробку вдень при пекучому сонці або вітряній погоді. Вечірня або ранкова роса на ефективність підживлення не впливає! Температура води для приготування робочого розчину має бути максимально наближена до температури довкілля (не рекомендується виконувати обробку холодною водою, набраною безпосередньо з колодязя або свердловини, оскільки є ймовірність виникнення стресу у рослин, який сприяє розвитку хвороб, припиненню росту рослин і їх загибелі).